Освітня програма ЗЗСО "Березновльська гімназія"

ЗМІСТ

Загальне положення

1. Розділ 1. Призначення гімназії та засіб його реалізації.

2. Розділ 2. Опис "моделі" випускника гімназії.

3. Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу гімназії.

4. Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

5.Розділ 5.Особливості  організації  освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

6.Показники реалізації освітньої  програми.

7. Програмно – методичне забезпечення освітніх програм.

  Загальні положення

Освітня програма  ЗЗСО «Березновільська гімназія»  розроблена на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. нормативно-правових, законодавчих документів про освіту, що ґрунтуються на Конституції України, законах України «Про освіту», «Про  повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», листа Міністерства освіти  інауки Укриїни від 11 серпня 2020 р. № 1/9-430 «Щодо методичних рекомендцій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 н.р.», листа Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2020 року № 1/9-420 «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році», Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників, Постави МОЗ № 50 від 22.08.2020р. «Тимчасові рекомендації щодо організації та протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19,)», листа Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2020 року № 1/9-406 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину», листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-394 від 22.07.2020 року «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020-2021 навчальному році, листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-385 від 20.07.2020 року «Деякі питання організації виховного процесу у 2020-2021 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок», Положення про сертифікацію педагогічних працівників «зі змінами від 24.12.2019р.», Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти, «Про охорону дитинства.

Практична діяльність у 2020-2021 н.р. буде побудована згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, річним планом роботи, який в цілому охоплює усі напрями діяльності, внутрішні нормативні документи, що регламентують діяльність закладу:

 - сутність гімназії;

 - правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені зборами трудового колективу;

 - колективний договір.

Типові документи відповідають діючому законодавству, всім нормативним документам, що регламентують перебування учнів у закладі освіти, Конвенції ООН "Про права дитини", Концепції Нової  Української  Школи.

Освітня програма  Березновільської гімназії  2021– 2022 навчальний рік складена у відповідності до листа МОН України від 11.08.2020р. №1/9-430 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році»

* для 1-4 класів – за авторською програмою  Р.Б.Шияна – Державного стандарту початкової освіти (2028), типових освітніх програм ( наказ МОН від 11.08.2020 № 1/9 - 430);

* для 5-9 х класів –  «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018№ 405; ( наказ МОН від 11.08.2020 № 1/9 - 430);

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік:

    для 1-го класу - 700

 для 2-го класу –770годин/навчальний рік,

  для 3-го класу – 805 годин/навчальний рік,

  для 4-го класу – 805 годин/навчальний рік,

  для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік,

 для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік,

  для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік,

  для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік,

  для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік,

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-9 класах – 45 хвилин

У 2,3,4,5,6  класах менше п яти учнів. На підставі наказу МОН України №8 від 12.01.2016 року у даних класах запроваджується індивідуальна форма навчання . Згідно поданих заяв батьків індивідуальне навчання проводитиметься в гімназії.

 Навчальні плани включають інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додатковий час на навчальні курси за вибором та  факультативи.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

 Освітня програма гімназії  спрямована на формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.

Розділ 1. Призначення гімназії  та засіб його реалізації.

Духовна сила нації – творчий потенціал народу, глибоке усвідомлення надбання українців минулих років. Найважливіше завдання сучасної гімназії - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок. Наукові знання передбачають факти, поняття, закони, закономірності, теорії, узагальнену картину світу. У відповідності з освітньою функцією вони повинні стати надбанням особистості, ввійти в структуру її досвіду. Найповніша реалізація цієї функції повинна забезпечити повноту, систематичність і усвідомленість знань, їх міцність і дієвість. Це вимагає такої організації процесу навчання, щоб із змісту навчального предмета, що відображає відповідну галузь наукового знання, не випадали елементи, які є важливими для розуміння основних ідей і суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, щоб у загальній системі знань не утворювалося пустот. Знання повинні бути належним чином впорядковані, набуваючи все більшої стрункості й логічної впорядкованості, щоб нові знання випливали з раніше засвоєних і прокладали шлях до наступних знань.

Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Рівнями освіти в гімназії є:

 початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій;

 базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

Метою базової  загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

 вільне володіння державною мовою;

 здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

 математична компетентність;

 компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

 інноваційність;

 екологічна компетентність;

 інформаційно-комунікаційна компетентність;

 навчання впродовж життя;

 громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

 культурна компетентність;

 підприємливість та фінансова грамотність;

 інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

У гімназії  навчається 35 учнів  та  10 вихованців дитячого садочка з короткотривалим перебуванням. Навчально-виховний процес забезпечують 15 працівник гімназії, серед яких  2 вчителі зі званням «Старший учитель, 4 учителів із вищою кваліфікаційною категорією, 7 учителів із І категорією,2- ІІ категорією,2-бакалаври.

Розділ 2. Модель випускника гімназії.

Випускник  гімназії– це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Отже, сучасний випускник вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.

Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя. Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні. Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, зананнями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом. Практична особистість – знає основи компютерної гармотності, має естетичний смак, гарні манери. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової ланки. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб

життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Таким чином, педагогічний колектив Березновільської гімназії повинен виховувати випускника, який здатний до самовизначення й самореалізації.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу гімназії.

Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним на мобільному ринку праці, здатним робити особистісний духовно–світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь–якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників. Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини, здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатну при цьому порівнювати її з національними та загальнолюдськими досягненнями. Для досягнення нових цілей освіти гімназія обрала для себе стратегічну ідею – розвиток соціальної компетентності школярів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно, на наш погляд, створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності:

 інтелектуальної компетентності (уміння та навички, які формуються в учнів у процесі предметного розуміння, спонукають до появи високого рівня «особистісного знання» й використовуються для розв’язання нестандартних ситуацій);

 ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);

 культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень у змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших і знайти оптимальне рішення). Педагог повинен вступити в особливі взаємовідносини з учнем, які засновані на розумінні його головних інтересів, рівня розвитку та актуального стану. На першому ступені пропонується традиційне навчання. Наявність різних систем навчання пов’язано з особливостями розвитку молодших школярів: класична система забезпечує по закінченні початкової школи достатню навчальну базу дітям, які мають недостатній рівень підготовки до школи, а інші на основі бажання та можливостей самої дитини та її батьків обирають систему

розвиваючого навчання (глибоке занурення в понятійну роботу з теоретичним матеріалом) або навчання з деяким розширенням основних предметних знань.

                                                           1-2, 3-4-і класи

Освітня програма початкової школи назва закладу розроблена на основі Типової навчальної програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 08.10. 2019 року №1272 згідно Постанови КМУ від 21.02.2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688) та освітньої програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 08.10.2019 р. №1273 згідно Постанови КМУ від 21.02.2018 р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688) «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»)

      У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, які полягають у всебічному розвитку особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і пізнавальних потреб, формування загальнокультурних і морально-етичних цінностей, оволодіння ключовими і предметними компетентностями та наскрізними вміннями, необхідними життєвими і соціальними навичками, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності ;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• логічної послідовності   і доступності засвоєння учнями предметних    компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних  можливостей, потреб та інтересів дітей.

1. Зміст програми має потенціал для формування в учнів таких ключових  компетентностей:

• здатність спілкуватися рідною та англійською мовою;
• математична;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна;
• інформаційно-комунікаційна;
• здатність до навчання упродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна;
• підприємливість та фінансова грамотність;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими  людьми.

2. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта

 Іншомовна освіта

Математична

Природнича

Технологічна

Інформатична

Соціальна і здоров' язбережувальна

Громадянська та історична

Мистецька

Фізкультурна

Основна школа (5 – 9 класи)

Навчання в 5 – 9 класах гімназії  має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня. По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок. По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здібностей:

  здатність працювати з текстами;

  графічна грамотність;

 здатність до конструктивного спілкування;

 рефлективність, культура мислення;

 трудові навички, елементарна технологічна грамотність

 здатність до самопізнання, самовиховання.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

При формуванні робочого навчального плану освітньої програми гімназії враховано вимоги Закону України «Про освіту» від 5.09.2017р № 2145-VIII, « Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020р., типовими освітніми програмами, розробленими та затвердженими наказами МОН від 20.04.2018 № 405, від 20.04.2018 № 406, від 20.04.2018 № 407, від 20.04.2018 № 408, наказу МОН України №236 від 21.02.2019року. ( наказ МОН від 11.08.2020 № 1/9 - 430);

 Для 1-4 класів – за авторською програмою І.А.Шияна, затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 “Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-4  класів закладів загальної середньої освіти”

 для 5-9 класів типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН від 20.04.2018 № 405, від 20.04.2018 № 406, від 20.04.2018 № 407, від 20.04.2018 № 408, наказу МОН України №236 від 21.02.2019року. ( наказ МОН від 11.08.2020 № 1/9 - 430);  

Відповідно до Статуту гімназії  працює в режимі п’ятиденного робочого тижня. У гімназії  9  класів, у них навчаються 35 учні.

Мова навчання – українська.

ІІ. Порядок вивчення окремих предметів

Основна школа

Шкільний освітній компонент для учнів 5-9 класів сформовано із інтересів, запитів учнів, побажань батьків з урахуванням реальних можливостей гімназії, наявності методичної бази та відповідних фахівців.

Факультативи:

1) «Українська мова» (7-9 кл.) 1 година на тиждень у 6,та 1.5 год. У 8 і 9 кл.. Для розвитку творчих здібностей учнів, індивідуалізації їх навчання з урахуванням інтересів і нахилів, орієнтації на свідомий вибір майбутньої професії, підготовки до ЗНО(Лист МОН України № 14.1/12-Г-214 від 06 квітня 2015року).

3)Предмет «Зелена архітектура шкільного подвір’я» (8 кл.)-1 год.

З метою ознайомлення учнів з окремими видами мистецтва озеленення та благоустрою шкільної території, формування екологічної культури,стимулювання в учнів інтересу до вивчення рослин, розвиток креативного мисленння, виховання естетичного смаку у 8 кл. вводиться факультатив «Зелена архітектура шкільного подвір’я».  (Програма факультативного курсу «Зелена архітектура шкільного подвір’я». Автори; Вигівська Г.П., Матвійчук В.Лист ДНУ «ІІТЗО» МОН України від 29.01 2015р. № 14.1/12-Г-14

Для підсилення вивчення предметів інваріантної складової варіативну складову розподілено таким чином:

1кл-1 год.для підвищення навчальних досягнень з укр. мови і математики.

7кл.-для підвищення навчальних досягнень з історії України-1 год.,всесвітньої історії-0.5 год., фізики-0.5 год.

8 кл.-0.5 год. Історії України,0.5 год. всесвітньої історії.

9кл.-0.5 год. історії України.

5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,
• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Втілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

6. Показники реалізації освітньої програми

        Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової школи. Згідно наказу МОН Україн  № 813 від 13.08.2021р. «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»  оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою,об'єктивних результатів навчання у 1-2 класах-вербальною оцінкою,у 3-4 класах- рівневою оцінкою ( рішення педради №

        Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку директора гімназії, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

        • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

І ступінь

1-4 класи

ІІ ступінь

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

Програмне забезпечення варіативного компоненту

ОСНОВНА ШКОЛА

Додаток №1

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
з навчанням українською мовою,1 клас

Додаток №2

Індивідуальний  навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання у 2 класі(3 учні)

Відповідно до додатку 2 Державного стандарту початкової освіти від 21.02.2018р.

Додаток № 3

Індивідуальний  навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання у 3 класі(3 учні)

Відповідно до додатку 2 Державного стандарту початкової освіти від 21.02.2018р.

Додаток № 4

Індивідуальний  навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання у 4 класі(1 учень)

Відповідно до додатку 2 Державного стандарту початкової освіти від 21.02.2018р.

Додаток №5

до освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

відповідно до наказу МОН України №405 від 20.04.2018(10 таблиця)

Індивідуальний навчальний план 5-го класу (3 уч.) 

Додаток №6

до освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

відповідно до наказу МОН України №405 від 20.04.2018(10 таблиця)

Індивідуальний навчальний план 6-го класу (3 уч.) 
 

Додаток №7

до освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

відповідно до наказу МОН України №405 від 20.04.2018(10 таблиця)

7-9 класи